Україна понад усе

Щоб скоріше здійснити свої мрії
Я так довго чекала саме цю весну
Але все перевернули у лютому події
Які навіяли міжнародну нам війну

Деякі в страху кидають Україну
З тривогою на сердці за життя
А є ті, хто лишились за Батьківщину
З ризиком триматись до кінця !

Дні та ночі, сирени лунають
Грохіт, вибухи – страшніше грому
Літаки ворога над містами літають
Нам страшно, ми хочемо додому !

Наші будівлі та будинки руйнують
Та безжально починають вбивати
Люди з жахом у підвалах ночують
Бо невідомо, яких загроз далі чекати

Ми хочемо лиш жити, а не виживати!
Щоб близькі поруч були, спокійно спати
Усі свята як треба зустрічати
А не від звуків вибухів тікати

Вони кажуть, що прийшли нас рятувати?
Людей невинних забираючи життя ?
Рятувати, що наші будинки руйнувати?
Вони не люди – вони сміття

За те, що вони забрали нашу свободу
Незабаром, їх чекатиме розплата!
Вони забрали долю нашого народу
Нехай гниє, ця орська армія проклята!

Ми українці! Україна – наша рідна мати!
І неньку, до кінця будемо захищати
Ми українці! Нас нізащо не здолати!
Наш гімн безустанно будемо співати

Прошу тебе, тримайся моя рідна
Я вірю, що молитви допоможуть
Я знаю, ти цього не гідна
Я вірю щиро, наші сили переможуть!

Автор: Дарина Лавриненко
01.05.2022

Наступний вірш нашого читача – Нічні признання

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.