Телефонуйте рідним!

Телефонуйте своїм рідним,
Пишіть листи, шліть смс.
Не бійтеся: це не набридне!
Від цього ще ніхто не вмер.

Телефонуйте навіть пізно,
І якщо приводу нема!
Дзвоніть, допоки не запізно!
Дзвоніть, допоки є життя!

І говоріть: про неважливе,
Про все на світі говоріть!
Про зайве все, про щось жахливе, –
Допоки серце в вас горить.

Дзвоніть! Вони бояться тишу
Почути в слухавці своїй…
Що ти їм більше не напишеш,
Що у зв’язку відбувся збій.

Потрібно їм відчути голос,
Такий далекий та рідний!
І навіть якщо ви десь поруч,
І голос ваш, скоріш, сумний.

Назавжди будеш ти – дитина,
І серце любляче болить…
Дзвоніть – допоки є хвилина,
Дзвоніть – допоки б’ється мить!

Автор: Вікторія Весна