Від полудня теплий вітер
Стиха повіває,
Під живущою росою
Степ наш оживає.
За могилою могила
Зеленіє-мріє,
І далеко проміж ними
Битий шлях темніє.
Без конця степ розгорнувся,
Туманом узявся…
Дух співочий із пташками
Аж під небо знявся.
Наступний вірш – Старий гай мрій, пахущий гай…
