Розбите кохання – Юнія Пірс

Це кохання виснажило і знищило.
В попіл стерши серце.
А я все ще відмовляюсь вірити.
Що все це було грою.
Я кричала і благала:
” Давай хоч раз нормально поговоримо! ”
Та натомість чула: “на жаль, абонент не може прийнять ваш дзвінок…”
Вечорами тихими, я мовчки вдивлялась в чорний екран телефона.
З надією, що ти все ж таки подзвониш…
Крики. Сльози. Біль. Розбитий посуд.
І це не опис фільму.
Це історія нашого кохання.
А я кричала і благала!
” Зупинись! Почуй мене! “
Натомість чула звук закритих броньованих дверей.
В голові були питання:
” Та як він може? Чому так? “
Та на ранок квіти й кава…
Він знову поруч, він знов кохає…
Та це все гра тривалістю удень…
Вечір. Сльози. Біль і розпач.
Знов розбитий посуд.
І так по колу….
Моя душа як птах – його як камінь…
Я все ще вірю, що там було кохання…
Та тільки йому я більше не повірю…

Автор: Юнія Пірс