Разом тепліше – Денис Кримський

Не сяяло ще Україні сонце,
Не почалась смертельна жнива,
Були ми всі ще незнайомці
Й жили праворуч чи ліворуч. Дивно:

Одні в Варшаву, Люблін, десь до Вісли,
Іншії Волгу полюбля –
Москву або якесь інакше місто
Вкраїнської свободи ворога.

Кримчан, не їздивших до Львова,
Тернопільців – в Херсон та Харковчан,
В Хмельницькому не бувших, човен
Ділив на своїх і чужих Дніпром імча.

Такому човнику ім’я – «Брехня»
Бо Правда – в єдності народу.
Й хоч наша незалежність – немовля,
Брехня задала Україні моду.

Так ось запам’ятаймо, що «Брехня»
Є ворог України й світу вічний.
Де Правда там початок дня
А де Брехня – не ніч, закриті вічі,

Що сонця знань побачити й згоріти
Не в змозі, бо на них ярмо
Релігій, сект різноманітних
Прадавніх книг й Теорій змов.

Та як же дати собі раду
Відкритим і шукаючим серцям?
І де ж знайти нам тую правду?
На це питання відповідь я дам:

Мистецтво! Воля! та Наука!
Остання нам збирає танк,
З нею прання зовсім не мука,
Пізніш приїде катафалк,

Та Гіппократ святим не зветься
Хоч він рятує скільки вже життів
По всій Землі і в нашій ненці.
Він працювать заради нас хотів.

Оце Ісус! Оце Спаситель,
З хвороби світу визволитель.
А скільки ще таких як він
Зробили в різних сферах змін:

ТВ, смартфони, холодильник
Метро, автобус, Smart-годинник
Нарешті лампочка уночі
Та вчитись можуть всі охочі.

Згадай часи коли в Європі
Релігія була для всіх закон:
«Ти ріжеш трупа, біс та злодій,
Не хочеш цілувать ікон,

А хочеш дослідити трави
Чи хочеш довести – Земля
Не на слонах? За твої справи
Вогонь святий іспалить до вугля

Грішне і смрадне тіло твоє
І в ад відправиться душа!».
То «мирної, святої» віри зброя.
А ти несеш туди гроша.

Наука й Думка нам сказали – Ні!
Брехня що цар є богом на Землі.
Вони змінили королівську мантію
На Право, Волю й Демократію

Замість помазання господня
Й злотих з роспустою палат
Тепер у світі модна Воля
Та вповноважений мандат.

Замість забитої, заляканої жінки
Красива сексуальна Афродита.
Й спідниця вище ніж колінки
Ну як це можна не любити.

Що Світоч Знань крізь темряву прорвався
Подяка вченим людям, не святим.
Бо індивід від маси відірвався
Й життя Людині присвятив.

Я не кажу, народ, «Немає Бога»
Ба більш, ніколи цього не скажу.
До Нього в кожного своя дорога
Я дещо інше вам проголошу:

Є Я, є Ти! І ми існуєм, друже
Й змінити світ підвладно тільки нам.
Не будь, Людинонько байдужой,
Розвій невченості туман.

Я бачу, згуртувались наші люди
Як Україною пішов Арей.
Разом нам всім тепліше буде
Та грітись краще з батарей.

Автор: Денис Кримський