Ранок хмурий, ніби сниться,
Глянув знов в моє вікно,
Обірвав вже вітер листя
І розніс його давно.
Сумно знову в чистім полі,
Линуть в вирій журавлі.
Ніби привиди, тополі
Стали в ранковій імлі.
Ясне небо не синіє
Вся в тумані далина,
Та живе в мені надія,
Що повернеться весна.
Наступний вірш Івана Коваленка – Лину-плину на човні
