Пробач мамо… – Віта Шинглович

Пробач мене мамо, що покинув тебе рано
Вже не будеш мати, кого вже обійняти
Не будеш мати, кого дома чекати 
Вибач за те, що покинув в хаті одну
Вибач матусю за чорну хустину
Що сльозами зустрінеш ти свого сина

Ти знаєш, а рана від кулі уже не болить
Та душа, матусю за тобою досі щемить 
Мені колискову вже ангел співає
Мені й тут матусю сумно буває
 Бо тебе рідненька мені не вистачає 
Не плач, я теплою весною прийду 
І загляну ясним сонцем додому
А може росою на траву упаду
І весь біль та печаль твій заберу
Мамо, рідненька тебе я люблю
Як Україну свою – єдину, одну.

Автор: Віта Шинглович