Дивлюсь на мрію – бачу сон,
Немов крилате слово.
І ніби раптом, роздався звон,
Так крихітно й колисково.
До мрії важко нам іти,
Ти не втрачай надію.
Бо хтось, колись уже не йшов,
До втраченої мрії.
Не важко іскравку знайти,
А важко нею прямувати.
Намагайся що є сил, щоб йти,
Бо неким буде керувати.
Аж раптом ти вже нагорі,
І бачиш все навколо.
Це все твоє! Це все тобі!
А на просторі сімейне коло.
Не важко іскравку знайти,
До втраченої мрії.
Бо хтось, колись уже не йшов,
Ти не втрачай надію.
Автор: Лия Збарская
24.06.2022 рік
Також читайте Восьмистрофник — Юрій Гундарєв
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням
