Як серце болить, і як душа плаче
Ти жити не хочеш, ніхто і не бачить
Утіхи немає, все гірше і гірше
Біль серце стискає все більше і більше
Не знаєш куди іти, що робити
Від світу тікаєш, як далі жити?
Більше не можеш, не можеш і все
А серце від болю нестерпно пече
Душа кричить і рветься на зовні
Здається тобі, що це дно безодні
Стань на коліна та сильно проси
Друг наш небесний допоможи
Йому ти довірся, не бійся нічого
Він серце залічить, розвіє тривогу
Коли тобі важко звертайся до Бога
Автор: Мар’яна Побігун
Наступний вірш – Любов, чи зірка з неба
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
