Мені так хочеться весни
Зі світлим поглядом у “завтра”,
Очей дитячих без війни…
В смартфоні знов червона карта
Тривог. Гадаєш: влучать- ні,
Як інші віриш, що минеться.
Ти озираєшся на дні
І завмирає в тузі серце,
Що стільки втрачено життя.
Весна вже друга зі сльозами…
Сирен набридливе виття
Наздоганя, біжить за нами.
Ми з цими псами вже на “ти” –
Не боїмося їх, бо звикли,
Але здригаємось завжди,
Коли вони встромляють ікла.
Мені так хочеться весни…
Чому все складно в цьому світі:
У когось манія війни,
А хтось весни чекає й квітів…
Автор: Світлана Коробова
Читайте далі вірш нашого читача – Дихання
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
