Стріляють серце, стріляють душу — нічого їм не жаль.
… Сіло собі край вікна, засунуло пучечку в рота,
мами визирає. А мати лежить посеред улиці
з півхунтом хліба у руці…
Над двадцятим віком
кукіль та Парсифаль.
Антистрофа
Грати Скрябіна тюремним наглядачам —
це ще не є революція.
Орел, Тризуб, Серп і Молот… І кожне
виступає за своє…
Своє ж рушниця в нас убила.
Своє на дні душі лежить.
Хіба й собі поцілувать
пантофлю Папи?
Читайте далі вірш поета – Порожнеча
