Ти наша кохана і незламна,
Вистраждана цілими віками.
Небом послана нам, мобви манна.
Обрана для долі нам зірками.
Ми тебе не віддамо нікому!
Не з‘явилась ще у світі сила,
Яка б нас могла лишити дому,
Місця, що всім нам дарує крила.
Ця орда впаде, як вже бувало,
Ти розквітнеш знову, точно знаю.
Зникнуть ті кайдани, що скували
Всю красу і ми тебе пізнаєм
Як могутню і прекрасну, сильну,
Незалежну, щиру і єдину,
Завжди вільну, непохитно вільну
Нашу рідну неньку, Україну!
Автор: Тетяна
Наступний вірш – Снаряди
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»