Картина світова

Люди егоїстичні монстри,
Кажуть, що хочуть поучати
Мовляють „щоб жити треба працювати”

Та насправді, самі того не зная
Нашу душу в нас впихая
Вони роблять нас мазком картини світової

Картини та, як гниле яблуко, вся як сірка
Вся вугільно каштанових крапельок набрала
Вся вона темна як вовчі ягоди

Та навіть в цьому темному як попил яблуку
Іскри золотисті як зірки на небі,його омолоджають
Це іскри душ людей, які не прийняли долю їм накреслену
Вони боряться і розпалюють картину світову
Вони малюють пейзаж якого ще не бачив люд

Та з яблука вилазить найчорніший черв’як бачений
Та пейзаж викривляє, там пляму, там крапки
І знову виходе картина світова
Вся сіра,моторошна та з іскрами

І знову таки ця історія повторюється
Знову пейзаж, черв’як темніший за космос
І знову одна картина світова залишається

Схоже світ незмінний, так уж судилося
На один цикл дивитись знов, і знов, і знов…

Автор: Безликий