Іди назавжди, не повертайся… – Мар’яна Побігун

Іди назавжди, не повертайся!
Іди собі, не оглядайся!
Іди! Я обіцяю не заплачу,
Адже, для тебе я нічого не значу
Іди собі, хоч я кохаю
Іди собі, я відпускаю
Усю цю біль, із серця я жену
І витру сльозину одну
Бо, як неє, а я кохала
Бо, як не важко я чекала
Бо, як не дивно, я не спала
А твої сни оберігала
Я так кохала, як ніхто
На сніг дивилася у вікно
На нім залишились сліди
І їх напевно залишив ти
Тобі я вдячна за все
І скоро біль уся мине
І стане легко, мов жива!
Мов крила в мене журавля
І я собі десь полечу
І біль свою, я віднесу
У теплі края у море
Щоб не приходила ніколи.
А ти, живи собі, як можеш.
Тільки мені вже не дзвони!
Бо тільки гірше зробиш
Якщо ідеш?!…Назавжди іди!!!

Автор: Мар’яна Побігун