Це була гра для тебе,
Для мене це було життя
І дивлячись із іншою на небо
Ти зрозумів що я вже не твоя.
В один момент усе зламалось
Надія, мрія й майбуття.
Я не розуміла, як так сталось
Та то уже була не я.
То була жінка – незнайомка,
З ненавистю в заплаканих очах.
Вона була як та акторка
Що загубилась у своїх речах.
Ти думав що все зможеш повернути?
За стільки років – це є твоє каяття?
Ти б тільки знав як не могла заснути
Коли зламав моє життя.
Тепер вже пізно, друже мій,
Тепер занадто пізно!
Про мене навіть і не мрій!
Сказала я тобі так слізно.
Автор: Yuliana
Також читайте вірш – Свині тільки ґрунту і треба
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»