Думки трівожнії і ти – Євгенія Михайліченко

Чи води накапано, чи сліз?
У вирії подій знов не спиш.
Криком тане сніг на вилицях,
а ти таки не спиш, не спиш.

Вода змиє усю кров, пролиту
після сну останнього.
І як голосно б не було,
тихіше вже не стане.

Немов би зорі в танок
згуртувалися, і місяць,
колом що той іде,
їм всім заспіває.

Сон завадить серцю мрії
свóї роздивлятись.
Хоч сон, той сон,
ніяк ще не настане.

Кришталю відблиск ще не втік,
і ми з тобою ще разом.
а як же той твій оберіг,
що ти тремтливо так
турбуєшся про нього?

Автор: Євгенія Михайліченко