Далеко за хатами
Посеред моря трав,
Порослий шуварами,
Дрімав півдикий став.
Заріс, зчорнів, запався,
Змережив зіллям дно,
Хіба лиш місяць клався
Ніччю на те багно.
А як назустріч днині
Тонули зорі в млах,
Ставали тіні сині
І кріс несли в руках.
Читайте далі вірш – І тебе мені жаль, сірий сину півночі
