Я люблю з тобою засипати,
І пити каву як тільки зійде зоря,
Люблю коли питаєш що тобі вдягати,
Також люблю відкрити з тобою вина.
Я люблю коли ти жартуєш,
І даєш поради не на свій вік,
Не один раз мене ти рятуєш,
І повертаєш на світло коли несе в бік.
Люблю просто з тобою гуляти,
Дивитися фільми що доводять до сліз,
Я так багато мав тобі сказати,
Тому і пишу цей простий вірш.
Мріє моя, ти панацея від болю,
Що залишають по собі тяжкі часи,
Ти моя стежина до дому,
Я так люблю повертатись сюди.
Воду та полум‘я ти проходиш зі мною,
Та не тільки за це я вдячний на вік,
Я просто так люблю засипати с тобою,
Нехай це продовжиться ще на одну ніч.
Автор: Голуб. І
31.01.2023 (00:44)
Наступний вірш – Навіки Україна
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»