Заповіт російського корабля

Як умру, то поховайте
Мене байрактаром!
Серед  моря глибокого
І до пекла далі…
Щоб  аж в бункер заливалось
Прям до пана Володі
Й було видно, й було чути,
Що Москва втонула!
Як понесе з України
До дідька святого
Мою сталь мов груз 200… Отойді я
І Херсон, і генічеськ…
Все покину і полину
На брухті возитись,
А до того, у “мєня учєньє”…
Поховайте та привстаньте
І мене прибийте,
І гнівливим цим бензином
В пекло шлях робите;
І мене, в сім’ї великій,
Сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
На три букви словом.

Автор: Махом Ди

Читайте далі – Розбите серце

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.