Замок на Венері

_Він_
Давай будемо разом з тобою,
Як Місяць і Земля.
Доторкнися до мене своєю рукою,
Голову на плече мені схиля.
Давай сядемо на кохання корабель,
І вирушимо у вічну подорож.
І не буде у нашому морі гострих скель.

Візьму у руки акварель
І розфарбую твоє сіре небо.
Попливемо аж до яскравих зірок
І покажу на Венері тобі я свій замок.
Ти, як давньоримська богиня краси,
Заполонила мене у своєму серці.

_Вона_
Давай будемо з тобою разом завжди.
Заполонила я тебе у своєму серці
Як у темній клітці.
Ти мене кохаєш, а я тебе ні….
Казав, що будеш чекати мене, так ось і жди!
Ти маєш замок на Венері?
Не вірю й не повірю я тобі!

_Він_
Дай мені трішки часу
І я доведу, що заслуговую на твою красу!
Не віриш ти мені?!
То попливемо разом у човні.
Нехай хвилі нас несуть у безкінечну далечінь,
Побачимо ми з тобою мій замок у вічному сні.
І будемо там жити тисячі поколінь….

Автор: Біллі

Наступний вірш автора – Читаючи про війну твори…

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.