Як я вибирався з журбою
В чужину за тисячу миль,
Без впину летів наді мною,
Проводжав мене чорний мотиль.
Куди б я не мчався в дорозі,
Убити — даремна зусиль!
Аж десь на гранітнім порозі
За тучами щез мій мотиль.
Вернув я свою Україну
З чужини з-за тисячі миль,
Дивлюся на смуту осінню,
І знов коло мене — мотиль.
Наступний вірш поета – На озері підземнім
