Виє буря коло хати,
Стріху рве буйну;
Гей, післала стара мати
Сина на війну.
І хрестом благословила
На криваву путь,
Срібний хрестик положила
На синову грудь…
Шумить буря, гне ялиці,
Тріщить старий тин;
Гей, привидівся вдовиці
У воротях син.
Летів з бурею поночі
Серед піль, дібров,
Лиш закриті в нього очі
І на грудях кров…
Також вірш Степана Чарнецького – Де переправлялись
