Відстань – Тетяна Половина

Була осінь, пройшла зима
І навіть настала уже весна.
А відстань триває ще досі та,
І відліку часу у неї нема.

Чому ця відстань так довго триває?
Можливо це доля нас так випробуває
А може за гріхи мої покарання?
Так в чому вина? Бо зустріла своє я кохання?

Чекаю на зустріч, чекаю на мить,
А серце палає, душа болить.
Чекаю на твій телефонний дзвінок,
Та мабуть це плата за життєвий урок.

Автор: Тетяна Половина

Наступний вірш Тетяни – Прапор України

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.