Вічність – Андрій Усмішка

Проходять ніби дні
Здається пролітають ночі,
Та все одно мені
Ніколи не забуть ті карі очі!

Через мільйони днів
Я буду їх у спогадах нести,
Не вистачає в мене слів
І ти ж за це мене прости!

Прости за те що я тебе люблю
Прости за все що не сказав
І мовчки пішов у вічну тишину,
І з собою назавжди любов забрав…

Знаєш тут нікому не потрібно
Казати правду чи брехню
Тут по очах все добре видно,
І всі добре знають кого я люблю.

Тут тихо, радісно, спокійно
Немов і справді ти щасливий і ти в Раю,
Але невистачає тут лише одного очевидно
Карих очей, які я так обожнюю, люблю…

Автор: Андрій Усмішка

Читайте наступний вірш – Привітання з Великоднем

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.