Так швидко все минуло,
Та гостра наче біль
Образа спалахнула
У груди немов пил.
Але, я знаю точно
В тобі я віднайду:
Опору, щастя й радість
І з ними полечу.
Я рину немов море
До скелі в далечі.
Неначе вітер гоне
Та й крила усю біль,
Несуть над синім морем
У вимір чистоти.
В тобі я знаю точно
Любов зможу знайти.
Усю ту біль крилату,
Взлетіти й відпустить.
Автор: Анастасія
Також читайте вірш Моя – Юрія Гундарєва
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням