Сніжок паде. Летять листочки білі,
Як у саді пахучий вишні цвіт,
Коли вітрець порушить злегка гілля.
Сніжок паде… Отак з забутих літ
Летять на мене незабуті мрії,
Біленькі-білі, мов лелії цвіт.
Сніжок паде… Немов крізь мряку мріє
Якийсь далекий, гарний, добрий світ,
Де все цвіте, сміється, променіє,—
Це спомини моїх дитячих літ.
Також вірш Богдана Лепкого – Час рікою пливе
