Син журавлик – Ярослава

Сидить старенька мати на порозі
І дивиться у небо вдалечінь
Вертаються журавлики дому
Щоб повернутися назад вже навесні
А мати плаче і кричить до них щосили
Чи бачили синочка ви мого
Залишив він мене саму у цьому домі
А сам подався в Бахмут на війну
Вже рік немає вісточки від нього
Вже рік моє серденько плаче і болить
Бо невідомо чи живий чи може вже й загинув
Немає тут в моєму домі більш його
Старенька мати голову схилила
І обняла маленьке кошеня
Бо тільки лиш воно у неї залишилось
На цьому світі білому її
І раптом їй почувся голос сина
Не плач моя матусенько не плач
Я повернусь до тебе вже весною
Пробач мені ріднесенька пробач
Що не вберіг себе для тебе моя мамо
Що я так мало поруч біля тебе був
Бо так хотів я швидко стать дорослим
Поїхати та заробить грошей
Щоби здійснити твою мрію мамо
Купить тобі путівку в Трускавець
Щоб відпочила ти хоч трішки моя люба
Бо ти була мені за батька й матір у житті
І тут матуся голову підняла
Побачила журавлика у дворі
Він клекотів до неї та махав крилами
І тим журавликом був її син
Так щиро в очі матері дивився
Він бачив в них її душевний біль
Але нічим не міг зарадить
Здійнявся в небо й полетів
А мати знов залишилась чекати
Коли весна настане у дворі
Щоб знов побачити синочка
Який журавликом до неї прилетить

Автор: Ярослава