Хати в снігу — мов іграшки із вати,
Чекають свята вікнами й дверми, —
Хтось, може, прийде, й нам колядувати,
Не боячись ні свідків, ні зими.
По-давньому — з вертепом, чи звіздою,
Чи просто так, як серце повелить,
Заколядує весело — й святою
Колядкою всю хату звеселить.
І буде сніп на покуті, і сіно,
І калачі, і свічка на столі,
І затишок на цілу Україну,
І наше свято в рідному теплі.
І буде в нас ялинка серед хати,
І буде щастя, зрошене слізьми…
Хтось, може, прийде й нам колядувати,
Не боячись ні свідків, ні зими.
Наступний вірш поета – Ми заховалися у дім
