Когда умоет город дождь,
Услышишь улиц ты движенье,
И свежесть ночи позовет
Искать приятные мгновенья.
В такт с шумом улиц, в тот же ритм,
Забьется сердце, запылает,
А в голове лишь шум дождя
И звуки музыки летают.
И в суматохе ярких фар,
Ты мчишься в ночь, ты ловишь взгляды,
В пыли однообразных дней
Тебе адреналина надо.⠀
И сердце снова защемит,
Взгляд оживет, повеселеет,
Как будто ночи этой миг
От серых будней след развеет.
И пусть про эту ночь потом
Ты вслух не сможешь даже вспомнить,
Но с ней вернется к тебе в дом
Пьянящий душу вкус свободы.
Автор: Вероніка Попова
Також вірш Вероніки – Я твой яд
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»