Стара дитина. Так, стара дитина,
Хоч молодим мені вже ввік не бути.
Життя минуло, мов одна хвилина,
Вечірній дзвін вже за горою чути.
На виднокруг кладуться фіолети
І переходять звільна в пітьму ночі.
Хотілося у хаті день дожити
І в вітчині на сон стулити очі.
Хотілося,— а тут, а тут, мій боже,
Далекий грім і блискавки блискучі.
Бурхливий ранок був, а вечір тоже,
Мій бій з незвісним на високій кручі.
Наступний вірш поета – Субота
