Скажений світ – Катя Антоненко

Скажений світ!
Ні каплі болю.
Відполіроване щастя –
По камерам сховку. 

Рипучі мелодії щирості
Лунають з старих громофонів.
Мізерні заощадження 
Відіграють значні ролі.

Шукай почуття у тлумачному
Або забий на термінологію.
Коліщатка заношені кришаться,
Стискань уже зовсім не досить. 

А шепіт однаково звідкись
Щось каже завжди про рятунок: «Скажений! Та ж світ цей скажений», –
А я його ніби й не чую.

Автор: Катя Антоненко

Також читайте вірш нашої читачки – В тобі я віднайду

Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.