Скажена макітра – Павло Глазовий

Ой вариться самогонка
В чулані в Остапа.
Вже накапало три пляшки
І в макітру капа.
Самогонник нюха зілля,
Чи то не водиця.
Сірничка в макітру сунув:
Чи воно ж годиться?
Раптом зілля у макітрі —
Пах! — і зайнялося,
А в Остапа тут же дибом
Піднялось волосся,
Бо знадвору хтось як крикне:
— Чуєте, сусіде!
До вас у двір міліція
Мотоциклом їде! —
Захитався самогонник,
Як лоза од вітру,
І животом з переляку
Наліг на макітру.
Вже ворота заскрипіли.
Пес лютує, гавка.
А до черева макітра
Уп’ялась, мов п’явка.
Чути голос: — Гей, хазяїн! —
Хтось у двері гупа.
А макітра тягне, смокче,
Затягає пупа.
Вже міліція у сінях,
Вже зайшла до хати,
А Остап не може кляту
З живота зірвати…
Ой спасибі ж тобі, наша
Міліціє мила,
Що скажену ту макітру
Товкачем розбила!

Читайте наступну гумореску – Бандурист

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.