Сонце вже встає на сході,
Зáграви зійшов вогонь.
Життівне насіння тоді
Випускав сіяч з долонь:
Перше впало на дорозі
І дісталося птахам;
Друге – в камʼяному боці
Й без вологи зсохло там;
Інше між тернину впало
Й наче паростки зійшли –
Проти терня зросту мало,
Він росток сей заглушив.
Впало врешті в добру землю
Посівальника зерно
І вродило цілу жменю
Їстівних плодів воно.
Тож нехай, хто має вуха,
Все ж почує притчи спів,
Бо хто слово сіє слуха –
Вже готов до Божʼїх див.
Автор: Денис Кримський
7 вересня 2023
Читайте далі вірш Дениса – І добре нам вже не буде…
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
