Шкідлива звичка

Ти по звичці, як завжди не спиш,
А на годиннику зараз, лише 3-тя ночі,
Ти мовчиш. Просто лежиш і мовчиш,
Немає більше образ, є пусті, сумні очі.
Ти ні з ким не хочеш говорити,
А бажаєш у тиші лежати.
Мрієш самою життя прожити,
Щоб нічого нікому не розповідати.
Ти мрієш. Та твої мрії захмарні,
І їм ніколи не судилось збуватись.
І ти розумієш що думки ці марні,
Але надто складно з ними прощатись.

Автор: Дишлюк Ярослава