Ревіло радіо – Василь Стус

Ревіло радіо. Пташкам не набридало
співать відрання про одне і те ж.
Ти набігала, хвилями віддалена.
А я мовчав. Я думав. Я не щез.
Ні, я щезав. Не раз. Напевно, всоте
собі казав, що встану і піду,
аби ти більше душу не висотувала,
аби ти тільки не спиняла дух,
аби ти знову не сказала — знов я.

Читайте наступний вірш поета – Чорте, бронзовий Мефістофелю

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.