Пустота – Дмитро

Я покохав тебе так щиро
Для мене все було так дивно
В обіймах засинати вдвох
Та слухати як іде дощ

Не відчував таких я почуттів
До поки не з’явилась ти
Щасливим був я як у сні
Та дякував що ти є у житті

Все було добре досить довго
Прогулянки сніданки та вечері.
Але в один момент ти зрозуміла
Що ти зайшла не зовсім у свої двері

І ось почались недомовки
Ти серце моє рвала на шматки
Робила все це філігранно й тонко
Неначе так не вперше робиш ти

Залишились лиш в шафі речі
Кімната наша вже пуста й холодна
І дірка в грудях замість серця
Тебе немає поруч, я самотній

Тепер я засинаю з пустотою
І з нею слухаю як іде дощ
Не відчував ніколи я такого болю
Без тих обіймів в яких ми засинали вдвох

Автор: Дмитро