Пахне сніг вишневою корою,
Пахне синім проліском весни,
Це тоді, коли я йду з тобою
В царстві зимової тишини.
Падає той сніг, летить із неба
(Ситечком хтось трусить з висоти).
Як же важко жить мені без тебе!
Як приємно, коли поруч ти!
Сійся, сніжку, сійся на доріжку,
Хай вона веде нас до весни!
Ти найкращий, найчистіший, сніжку,
В царстві зимової тишини.
Також читайте вірш – Перший супутник Землі
