Ой, кортіло мені – Єлизавета

Ой, в дитинстві так кортіло.
Стати щасливою, хороброю 
Але сонце так світило що прям 
Душу нагрівало
Ось минуло і дитинство
Без барв’яні часи зникли
Й сувора мить почалась.
Що воно за мить?
Похмура, без привітної 
Щастя в раз і зник 
Що воно таке ця мить 
Ось і ось життя лине 
Наче річкою в проток 
А я зовсім не жива 
Темні хмари…
Що воно це за життя
В мить лине під землею
Я хочу плакати та мліти
Й веселощі я не знаю у своєму житті.

Автор: Єлизавета

Читайте також вірш – Война

Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.