Ой, в дитинстві так кортіло.
Стати щасливою, хороброю
Але сонце так світило що прям
Душу нагрівало
Ось минуло і дитинство
Без барв’яні часи зникли
Й сувора мить почалась.
Що воно за мить?
Похмура, без привітної
Щастя в раз і зник
Що воно таке ця мить
Ось і ось життя лине
Наче річкою в проток
А я зовсім не жива
Темні хмари…
Що воно це за життя
В мить лине під землею
Я хочу плакати та мліти
Й веселощі я не знаю у своєму житті.
Автор: Єлизавета
Читайте також вірш – Война
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»