Остання пісня – Пантелеймон Куліш

Ой зчорніла я, ой змарніла я
     З невимовного горя,
Що щербатая, безталанная
     Довелась мені доля.

Ой минулося закоханнячко, –
     Не минається мука.
Отруїла мене, моя матінко,
     Віковічна розлука.

Ой хоч тяжко ж я сумуватиму,
     Та не знатимуть люди,
Яка гадина, яка лютая
     Заповзла мені в груди.

Ой одкрила б я тобі, матінко,
     Моє труєне серце:
Та не винесе твоє серденько –
     На шматки розірветься.

Також читайте вірш поета – Одвідини

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.