Ну що, мала… Заплакана? Сідай…

Ну що, мала… Заплакана? Сідай…
Зроби собі горнятко супер кави…
Ти наридалась вже? Як ні – то не тримай…
Ми поговоримо про душі – то цікаво…

…і знов не бачиш ти краси в собі…. 
Куди біжать невпинно твої очі???
Як так, що майже в вічній боротьбі…
З собою ти є… З ранку і до ночі???

І сама знаєш, люди будуть різні… 
Вони тримають в душах хто що має… 
Але такої, як твоя, душі… 
На цілім світі більше не буває… 

От не гніви себе в чиюсь адресу… 
А просто викинь долу той конверт… 
Не проявляй до ліній чітких інтересу… 
Постав для творчих пензлів свій мольберт… 

А фарби обирай лише яскраві… 
Ну добре… Можеш трохи “сіризни”… 
Побачиш, згодом, вийде так цікаво… 
Заграють дивним світлом новизни…” 

Ти має душу… Такої іншої немає… 
І де по світу тільки не гасай… 

…сама себе я зараз тепло обіймаю…❤️ 
Ну що, мала… Заплакана?? Сідай… 

Автор: Наталія Дерій