Коли ви на екзамен
виходите з двора —
вам зичить голос мамин:
“Ні пуху ні пера!”
І все оте — і усміх,
і мамині слова —
надією на успіх
у серці ожива.
Та зичення все ж дивне:
хто так бажав? Кому?
Не ствердне, позитивне,
а навпаки. Чому?
Ловець колись на звіра
а чи на птаха йшов,
близькі ж боялись щиро
зурочити улов.
Тож зичучи ловцеві
удачі і добра,
казали молодцеві:
“Ні пуху ні пера!”
Та цей дотепний вислів
ще й досі не відмер
і не лише мисливців
стосується тепер.
Отож у цьому сенсі,
бажаючи добра,
я всім кажу від серця:
ні пуху ні пера!
Читайте далі – Кожну літеру ціни
