Не відчувати тебе – Вікторія

Не відчувати тебе. Співчувати тобі
Бо ти не кохав
Ходив по відкритому полі, мене полював
Була попереду тебе, дивився униз
Ти боявся помітити світло, яке світило скрізь
Моє тендітне тіло в твоїх сильних руках
Ти не знаєш хто я. І який я птах
Здогадайся, де мій найбільший страх
Мрію про зацікавленість
А бачу лиш пристрасть, в очах
Я на твоїх колінах. Ти мене вполював
Здається, була навпроти – не помічав
В нас одна мета. Але всюди омана
Твої вуста на моїх
Я вважаю – це зрада
Піддалася спокусі – покарала себе
Тримаю рукою за шию. Цілую тебе
І я пам’ятаю, що тобі не цікаво:
З чим вранці п’ю каву, чи п’ю взагалі
Тобі не цікаво: де я пропадаю, чи я поспішаю, чи хочу тебе
Невпинно благаю, все дужче кусаєш
Напевно мій біль – розрада твоя
А ти взагалі знаєш?
Я пишу вірші, малюю до глибокої ночі
Коли в твоїх спогадах, ніч – це я на тобі
Знаєш, що мені не бажано займатися спортом?
Хоча яке тобі діло?
Байдуже на душу, коли кохаєш тіло
Якщо це егоїстично, я – егоїст
Я теж не знаю хто ти
І який в тебе хист
Кохаючи все, від вуст до кольору очей
Ми нехтували головним, напевно – душею

Автор: Вікторія

Також читайте вірш Вікторії – Зрада

Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.