Просто мерехтіти між світами,
Покидьком по вулицям гулять,
Читати знову твоє ”прощатись маю’
І відчувати неспроможній біль.
Я сильніший і за відчай, і за втому;
Але тебе в собі не переміг.
Мій егоїзм, моя ти лома.
Сам себе узяв і загубив.
Але те сердце, що живєє,
Що б’ється з поглядом твоїм
І байдуже, що погляд не мені є,
А тому хто за мною там стоїть.
Автор: sooni
Також читайте вірш – Чому?
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»