не думаючи в світі легше жити,
підлаштувавшись під чужі бажання,
заставити себе когось любити,
бо ж можеш не зустріти ти кохання.
з дитинства знаєм ми чого боятись,
що як в щасливому житті повинно буть.
ми не повинні чимось відрізнятись,
тоді мої з твоїми мрії співпадуть.
суспільство тисне і батьки чекають,
ти маєш виправдать аванси сподівань!
але по справжньому ніхто тебе не знає,
й не бачить сумнівів твоїх й вагань.
себе знайти доволі шлях тернистий,
прийнять себе – буває теж не просто,
хтось зовсім не шукає, хтось запізно,
для когось це табу, закритий простір.
ми всі шукаєм щастя у житті,
та сама більша, на дорозі, перепона,
що нас ведуть вперед до цілі ті,
хто не не знайшов його й не знав ніколи.
Автор: Ярош
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»