Я люблю свою хату,
і подвір’я, й садок,
де і сонця багато,
і в жару — холодок.
Тихо й затишно. Квіти
коло хати цвітуть,
і невтомно все літо
бджоли в цвіті гудуть.
Все для мене тут рідне:
стіни — білі, як сніг,
і віконце привітне,
і дубовий поріг.
І ряденця строкаті,
й рушники на стіні,-
навіть дим в нашій хаті
рідно пахне мені.
Також читайте вірш – Вже й май минає, а на горах
