Минають дні… Минають літа…
Серце змінам відкрите…
І сум не такий, і радість не та…
…Гай-гай, Геракліте!
Ах, мудрість цитатна — мудрість гірка!
Вона не горами двига!
…Чого ж ти ждеш? — Мерщій до бюрка:
Там — книга.
Гортай, гортай, гортай сторінки
Давним-давно пожовтілі!
…Ти ж був молодий… Ти був стрункий…
Сила буяла в тілі…
Алеж пливуть, минають літа…
Час і горами двига.
…І сум не такий, і радість не та…
І тільки незмінна книга!
Також читати вірш – Душе моя
