Ми – українці – Катерина Мельниченко

Ми українці, нам тернами засіяна дорога
Щоденно молимось за ЗСУ, звертаємось до Бога.
Яким би не було вже це життя тривожним
Кожен українець пишається українцем кожним.
Ми самі вибрали цей надзвичайно довгий шлях
До незалежності своєї, до перемоги зі сльозами на очах.
Ми гартували нашу міць, і силу, й волю
Здригались від кривавих днів, не піддавались болю.
Руйнували всі устави і закони, які нам диктували
Замість того щоби плакать, ми дотепно жартували.
Бо це є наша особливість українська
Ми словом ,навіть, боремо на рівні з військом.
Ми віддавали все і до останнього стояли
Ми хотіли раю, доки з пекла всі чорти вставали.
Затамовуючи подих і перехоплюючи дух
Піднімали з попелу повстанський рух.
Виборювали право на життя страшенною ціною
Запеклими боями, роками гартовані війною.
Ніколи не здавались, йшли до останньої хвилини
Боролись за свободу, за славу України!
Хоч боляче і страшно, окуті темрявою очі
Та помстимося ми за всі страшні ті дні і ночі.
Бо ми є українці, доля нас такими возродила
Дала нам право, щоб літати, та тільки не дала нам крила.
Сказала: « Ви самі маєте у себе їх знайти!
І щоб нарешті зрозуміли, хто насправді вам брати.»
Важко. Розумієм. Прагнем. Визнаєм
Все зло на світі спалимо нашим лютим вогнем!
Впевнена, здолаємо .все, щоб не було
Бо ми всі точно знаємо, за що ми стоїмо!

Автор: Катерина Мельниченко