Моя – Юрій Гундарєв

Есть страны свободные, будто птицы,
и напрочь закрытые, точно клетки,
или хозяйственные, как наседки…
А есть хладнокровные страны-убийцы.

А ты какая, моя Украина ? –
себя я спрашиваю с надеждой и болью.
Две краски: жёлтая – колосистое поле,
бездонное небо – это краска синяя.

А значит быть тебе вольной птицей –
песней звенеть, забивать голы,
строить дома, накрывать столы…
Выстоять.
Выстрадать.
И возродиться !

Ніщо не в змозі тебе здолати,
ніколи не станеш ти на коліна,
ніхто не кине тебе за грати…
З тобою – Тарас,
                               з тобою – Ліна !

Моя ! Тож нікому тебе не віддам –
чи можна матір відірвати від сина ?
Довічне пекло – кривавим катам…
Благословенна будь,
                               моя Україно!

Також читайте вірш нашої читачки – Прости мені усі гріхи…

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.