Моя милая мама!
Я ведь так далеко,
От дома, от ветра и сада.
Не слышу я звуки
Кричащих сирень
Не танков не пуль, не снарядов.
Не слышу я мама,
Твой голос родной
Так часто как мне бы хотелось.
Не чувствую я, тепла и уют
В громадной просторы Европы.
К тебе бы мне мамо,
Хотя б на часок
Увидеть те щечки рум’яны,
Спросить у тебя:” Привет как дела?
Как долго по мне ты скучала?”.
Береги себя мама,
От пули от люти,
От голода холода, зверских людей.
Ведь скоро настанет,
Мирное небо,
И скоро мы встретимся мама.
Обнимем друг друга
С улыбкой в глазах,
И скажем как долго скучали.
Ты главное дождись,
Дочурку свою
Победа будет за нами!
Автор: Євгенія
Також читайте вірш про війну Гімн миролюбців — Матвій Добрий
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті – читай як це зробити в розділі “Публікація віршів” за посиланням
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті – читай як це зробити в розділі “Публікація віршів” за посиланням