Мої вірші, як птах, той білий ясний,
Що несе в собі тайну давнени.
Такий він дивниний собі птах прекрасний,
Що аж продовжити схотілось дати ті листи.
Нові та чисті, інші, вже незвичні
Для птаха котрий звик
Одні і ті же листки таскати
Минулих тих сторіч.
Автор: Луна
Також читайте вірш – Закохані зорі
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
